Дистанційне засідання ММК 4 класів (2020-2021 н.р.)

Онлайн засідання міської методичної комісії вчителів 4 класів 18.03.2021 року

1. Презентація Центру професійного розвитку педагогічних працівників (доповідач: директор ЦПР ПП Чухно З.І.).

2 Професійний стандарт учителя (ментальної карти на тему (доповідач: директор ЦПР ПП Чухно З.І.)

3. Педагогіка партнерства. Партнерство у школі: у чому секрет?  (доповідач: вчитель вищої категорії, вчитель-методист ШЗШ № 12  Колотуша Л.І..).

4. Формування дослідницьких навичок здобувачів освіти початкових класів відповідно до концепції НУШ  (доповідач: керівник ММК Бондаренко О.А.)

Виступ Бондаренко О.А.

5. Завершення навчального року та підготовка до ДПА (доповідач: вчитель І категорії ШЗШ № 5 Кравцова Н.В.)

6. Про результати пілотного проєкту НУШ (доповідачі: вчителі вищої категорії, старші вчителі ШСШ І ступеня № 13 Мелькунова О.Д., Мозгова Л.Д.)

7. Аналіз участі вчителів у міському фестивалі “Дистанційний урок - вимога часу” (доповідачі: консультатнт ЦПР ПП Шинкаренко І.Ф., вчитель вищої категорії  ШСШ № 1 Волкова Н.В., вчитель І категорії ШСШ№ 1 Осадча О.П., вчитель ІІ категорії ШНВК: сш І-ІІ ст. – ліцей Новікова А.М.)

Виступ Осадчої О.П.

Онлайн засідання міської методичної комісії вчителів 4 класів 28.12.2020 року

1. Методи та інструменти педагога та учня при організації дистанційного навчання (вчитель ШНВК: сш І-ІІ ст. - ліцей Новікової А.М.)

2. Цифрові технології для формувального оцінювання (вчитель ШЗШ І-ІІІ ст. № 11 Рикова Н.В.)

Презентація Рикової Н.В.

Дистанційне засідання міської методичної комісії вчителів 4 класів

1.Виступ Пушко А.Ю.

Виступ Пушко Анастасії 

на ММК вчителів початкових класів

Розвиток емоційного інтелекту в учнів початкових класів

Емоційний інтелект є однією з головних складових у досягненні успіху в житті та відчуття щастя. Якщо упродовж ХХ ст. для дипломатії, науки та навчальних закладів важливим був логічний інтелект, то у ХХІ ст. коли процес глобалізації охопив усі сфери життя, актуальним став емоційний інтелект і пов’язані з ним форми практичного і творчого інтелекту. Для розв’язання емоційних і психологічних питань необхідна, на думку багатьох дослідників (І. Андреєва, Х. Вайсбах, У. Дакс, Є. Носенко, Н. Ковриги, А. Чеботар, Є. Яковлєвої та ін.), цілеспрямована діяльність з розвитку емоційної мудрості, тієї здатності, що у сучасних дослідженнях називається емоційним інтелектом.

        Емоці́йний інтеле́кт— група ментальних здібностей, які беруть участь в усвідомленні та розумінні власних  емоцій  і емоцій оточуючих.

       Емоційний інтелект – є поєднання інтелекту та емоцій за яких особистість здатна розбиратися в своїх і чужих почуттях, рахуватися з оточуючими і будувати з ними відносини на основі довіри і співпереживання. Це дозволяє людям легше взаємодіяти один з одним в колективі, реалізуючи свої здібності і не заважаючи творчому прояву інших.

       За теорією Р. Бар-Она, емоційний інтелект визначається як сукупність найрізноманітніших здібностей, які забезпечують можливість успішно діяти в будь-яких ситуаціях:

 саморозуміння (усвідомлення власних емоцій, впевненість у

собі,  самоповага ,  самоактуалізація );

 комунікативний потенціал ( емпатія ,  соціальна відповідальність );

 власне адаптаційні здібності (вміння вирішувати проблеми, долати труднощі,

емоційна лабільність);

 антистресовий потенціал ( стійкість до стресів , самоконтроль);

 загальний  настрій  (оптимістичність)

       Вчені Майєр і Селовем, виділяють чотири складові емоційного інтелекту:

1.     Точність оцінки та вираження емоцій. Важливо розуміти свої емоції та емоції інших людей, пов’язані як з внутрішніми, так і з зовнішніми подіями.

2.     Використання емоцій в розумовій діяльності. Те, як і про що ми думаємо, залежить від того, як ми себе почуваємо. Емоції впливають на розумовий процес і готують людей до певних дій.

3.     Розуміння емоцій. Це означає, що людина вміє визначити джерело емоції, розпізнавати зв’язок між емоціями і словами.

4.     Управління емоціями. Емоції впливають на мислення, тому їх потрібно враховувати при вирішенні завдань, прийняття рішень і виборі своєї поведінки.

       У роботі з дітьми розвиток емоційного інтелекту є результат педагогічних впливів. Цілеспрямоване підвищення соціальної та емоційної компетентності дітей лежить в основі зростаючої складності їх соціальних відносин і емоційних переживань. Крім того, розвиток дитини в цей період характеризується виникненням громадських мотивів поведінки, формуються основи Я-концепції дитини і довільність поведінки, починають розвиватися естетичні, моральні, інтелектуальні почуття .

       Розвиток емоційного інтелекту являє собою розвиток самосвідомості, навичок усвідомлення своїх і чужих емоцій, вміння керувати своїми і чужими емоціями і ефективно взаємодіяти з людьми.

       Розвиток емоційного інтелекту і збагачення емоційної компетентності у дітей спрямовані на:

·        розвиток самосвідомості (усвідомлення власних емоцій і почуттів);

·         розвиток почуття емпатії, здатності до розуміння внутрішнього світу інших людей;

·        підвищення впевненості в собі, розвиток почуття самосприйнятия;

·        розвиток комунікативних навичок та вміння вирішувати конфлікти;

·        розвиток соціально значущих мотивів поведінки;

·        розвиток когнітивної сфери;

·        становлення творчої діяльності та усвідомлення своєї індивідуальності;

·        зниження агресивності і антисоціальної поведінки;

·        підвищення лідерських якостей і навичок міжособистісного спілкування.

       Емоційна грамотність дає школярам можливість краще розбиратися в емоційному функціонуванні людей, досягати успіху в спілкуванні з вчителями і однолітками, вирішувати виниклі конфлікти, розуміти себе, свої бажання і потреби, причини власних вчинків, а також ставити перед собою цілі і вдало їх досягати. Все це сприятливо впливає на поведінку в школі і поза школою, а також на ефективне засвоєння знань.

       Розвиток емоційного інтелекту в рази підвищує ефективність дитини в різних соціальних сферах і здатність відчувати себе щасливою.

       Діти з високим рівнем емоційного інтелекту добре розуміють свої емоції і почуття інших людей, можуть ефективно керувати своєю емоційною сферою, і тому в суспільстві їхня поведінка більш адаптивна і вони легше досягають своїх цілей у взаємодії з оточуючими. Розвиваючи емоційний інтелект. можна знайти баланс між розумом та почуттями та наблизитись до відчуття гармонії у житті.

       Отже, розвиток емоційного інтелекту молодших школярів - завдання першочергової важливості. Воно є актуальним у світлі психолого-педагогічного підходу до вирішення проблеми соціальної адаптації дітей у суспільстві шляхом підвищення рівня сприйняття і розуміння іншої людини як особистості, а також, що дуже важливо, вирішенням проблеми емоційного здоровя дитини.

Рекомендації:

1. Починаючи с 1класу вчити дітей об’єктивно оцінювати себе, та свої здібності, застосовувати власні особисті якості, керувати своїми емоціями та уміти пояснювати свій емоційний стан. Тобто, розвивати свій емоційний інтелект.

2. Проводити рефлексію таким чином:

- Які емоції вам відомі? Які можемо назвати позитивними, а які - негативними.

- Що впливає на настрій? Якими способами можна покращити настрій.

- Що потрібно робити, щоб створювати гарний настрій у рідних і знайомих?

- Яке значення для здоров’я має гарний настрій?

3. Розвивати в учнів такі техніки вирішення конфліктів, які вміння домовлятися та бути посередником у вирішенні суперечок.

4. Застосовувати рольові ігри, вчити казкам та пісням, залучати до групових дискусій.

2. Виступ Замес О.О.


Виступ Замес О. "Технологія навчання учнів початкової школи "Розмуники". Натисни ТУТ, щоб читати

Рекомендації
Мультимедійне видавництво «Розумники» створює електронні підручники,
інтерактивні завдання та дидактичні матеріали для початкової школи.
Спільно з компаніями-партнерами впроваджує цифрові технології у навчальний
процес та проводить навчання для учителів.      Навчальні матеріали, розроблені
видавництвом, яскраві та захопливі. Вони перетворюють серйозне навчання на гру.
Відповідають вимогам Нової української школи, мають гриф Міністерства освіти і
науки України та рекомендовані до використання в навчальних закладах.
        Навчатися граючи можна як на уроках, так і вдома. Учителю легко
організувати інтерактивну роботу всього класу, використовуючи «Smart-кейс
вчителя».

      СМАРТКЕЙС ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ – справжня знахідка
для вчителів та молодших школярів.


3. Виступ Скляренко Т.І.


Виступ Скляренко Тетяни "Використання карт знань у початковій школі". Щоб читати, натисни ТУТ


4. Виступ Новікової А.М.

Виступ Новікової Алли 

на ММК вчителів початкових класів 

Кейс-метод як спосіб формування життєвих компетентностей учнів

Сьогодні найважливішим завданням освіти в Україні є підготовка освіченої, творчої особистості. У звязку з цим змінюється роль вчителя. Він перестає бути носієм знань. В першу чергу вчитель повинен організувати самостійну діяльність учнів, в якій кожний оволодів би низкою здатностей до якісних професійних дій, самонавчання, самоуправління, адаптації, особистісної готовності до майбутнього.

Створенню такого середовища й сприяє кейс - технологія, яка впливає на професіоналізацію учнів, сприяє їхньому дорослішанню, формує інтерес і позитивну мотивацію на навчання.

Кейс - технологія - це загальна назва технологій навчання, що представляють собою методи аналізу. Суть технології полягає у використанні конкретних випадків (ситуацій, історій, тексти яких називаються "кейсом") для спільного аналізу, обговорення або вироблення учнями рішень з певного розділу навчання дисципліни. 

З методичної точки зору кейс - це спеціально підготовлений навчальний матеріал, що містить структурований опис ситуацій, запозичених з реальної практики. Кейси (ситуаційні вправи) мають чітко визначений характер і мету. Як правило, вони пов'язані із проблемою чи ситуацією, яка існувала чи існує зараз. При цьому проблема чи ситуація або вже мали якесь попереднє рішення, або їх вирішення є необхідним, а тому вони потребують аналізу.

Кейс - це завжди моделювання життєвої ситуації, й те рішення, що знайде учасник кейса, може служити як відбиттям рівня компетентності й професіоналізму учасника, так і реальним рішенням проблеми. Як правило, кейси не мають єдиного рішення. Учасник завжди може придумати свій неповторний варіант рішення.

Цінність кейс - технології полягає в тому, що вона одночасно не тільки відображає практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми, а також удало суміщає навчальну, аналітичну й виховну діяльність, що, безумовно, є дієвим та ефективним при реалізації сучасних завдань системи освіти.

До кейс - технологій відносяться:

• метод ситуаційного аналізу - ситуаційні завдання та вправи, аналіз конкретних ситуацій;
• метод інциденту;
• метод розбору ділової кореспонденції;
• ігрове проектування;
• метод ситуаційно-рольових ігор;
• метод дискусії.

Метод інциденту.

Інцидент - випадок, зіткнення. Метод інциденту полягає в тому, що учень повинен сам відшукати потрібну інформацію для прийняття рішення про дану проблему. При цьому учень учиться працювати з інформацією (повідомляти її, систематизувати, аналізувати), формувати власну позицію (або стати на чиюсь сторону, або залишатись стороннім спостерігачем, констатуючи полярність думок) і на підставі цього робити висновки. Пропонується завдання, в якому не містяться всі дані, які необхідні для вирішення даної проблеми.

Наприклад, завдання можна сформулювати таким чином: "Використання Інтернету - плюси та мінуси",  "Соціальні мережі - плюси та мінуси".

Метод розбору ділової кореспонденції.

Цей метод передбачає отримання кейса з детальним описом ситуації: пакет документів, що помагають знайти вихід зі складного становища (у тому числі документи, що не відносяться до даної проблеми, щоб учні могли вибирати потрібну інформацію), і питання, які дозволяють знайти рішення. При роботі за такою технологією аналізу ситуацій учні отримують від учителя папки з однаковим набором документів, що відносяться до певної історичної події, конкретної ситуації - залежно від теми та предмета. Учні виступають у ролі осіб, які приймають рішення.

Ігрове проектування.

Мета методу - процес, створення або вдосконалення об'єктів. Для роботи за цією технологією учасників заняття можна розбити на групи, кожна з яких розроблятиме свій проект. Ігрове проектування може включати проекти різного типу: дослідницький, пошуковий, творчий, прогностичний, аналітичний.

Метод ситуаційно-рольових ігор.

Мета методу в тому, щоб у вигляді інсценізації створити перед класом правдиву історичну, правову, соціально-психологічну ситуацію й потім дати можливість оцінити вчинки та поведінку учасників гри. Один  з різновидів методу інсценізації - рольова гра. Рольова гра - спосіб розширити досвід учасників аналізу, пред'являючи їм несподівану ситуацію, в якій пропонується прийняти позицію (роль) учасників і потім

 виробити спосіб, який дозволить привести цю ситуацію до гідного завершення. При розігруванні ситуацій у ролях учасники виконують роль так, як самі вважають потрібним, самостійно визначаючи стратегію поведінки, сценарій, плануючи результат. Основне завдання - проявити творчі здібності для рішення актуальних проблем, які виникають несподівано.

Метод дискусії.

Дискусія - обмін думками про яке-небудь питання відповідно до більш - менш певних правил процедури. До інтенсивних технологій вивчення відносяться групові та міжгрупові дискусії.

Метод ситуаційного аналізу.

Це найпоширеніший на сьогодні метод, який дозволяє глибоко й детально досліджувати проблему, тобто аналіз конкретних ситуацій - глибоке дослідження реальної або зімітованої ситуації. 

Мета методу - спільними зусиллями групи учнів проаналізувати ситуацію, що виникла, розробити  практичне рішення, закінчення процесу - оцінка запропонованих алгоритмів, вибір кращого з них у контексті поставленої проблеми. Можна також запропонувати для аналізу вже реалізовані кроки. У такому разі головним завданням буде визначення (шляхом аналізу) їх доцільності.

При використанні кожного з перерахованих методів учні отримують також низку запитань, на які їм необхідно знайти відповіді для розуміння суті проблеми. Крім того, кейс - технології передбачають як індивідуальну роботу над пакетом завдань, так і колективну, що розвиває вміння сприймати думки інших людей і вміння працювати в команді.

Діяльність учителя при використанні технології "кейс" включає два етапи:

1. Перший етап являє собою складну творчу роботу зі створення кейса й запитань для його аналізу.Такий вид роботи здійснюється за межами класу. Це науково-дослідна, методична робота. Добре підготовленого кейса не завжди вистачає для ефективного проведення заняття. Для цього необхідно ретельно підготувати методичне забезпечення як для самостійної роботи учнів, так і для проведення уроку.   
2. Другий етап містить у собі діяльність учителя в класі, де він виступає із  вступним і заключним словом, організовує дискусію, підтримує діловий настрій у класі, оцінює роботу учнів та аналіз ситуації.

Вимоги до створення кейсів (проблемних ситуацій):

• навчальна проблема повинна бути пов'язана з матеріалом, що вивчається;
• проблеми повинні мати пізнавальну значущість;
• проблемні запитання повинні спиратись на попередній досвід і знання учнів;
• основним своїм змістом проблема повинна давати напрям пізнавальному пошуку, вказувати напрямок до її рішення.

Кейси можна представити в паперовому вигляді (надруковані: можуть містити графіки, таблиці, ілюстрації, діаграми), мультимедіа-кейс і відеокейс (може містити фільм, відео- чи аудіоматеріали).

Структура уроку з використанням технології "кейс":

1. Підготовчий етап. Педагог готує ситуацію, додаткові інформаційні матеріали, визначає місце заняття в системі предмета.
2. Ознайомлювальний етап:

• залучення учасників до живого обговорення реальної ситуації, введення в ситуацію, опис ситуації.
• виконання індивідуального завдання, пошук необхідного інформаційного матеріалу.
• глосарій.

      3.Основний (аналітичний) етап. 

Технологія роботи з кейсом:

• Усвідомлення та формулювання проблеми на основі інтерпретації ситуації.
• Виявлення причин виникнення даної проблеми.
• Вироблення різних способів дії - альтернатив.
• Вибір кращого рішїення з опорою на аналіз позитивних і негативних наслідків кожного.
• Складання програми діяльності з орієнтацією на первинні цілі та реальність їх реалізації.

Вирішення кейсів рекомендується проводити у 5 етапів:

1. Знайомство із ситуацією.
2. Виділення основної проблеми.
3. Пропозиція концепцій або "мозковий штурм".
4. Аналіз наслідків прийняття того чи іншого рішення.
5. Вирішення кейса - пропозиція одного або кількох варіантів, вказівка на можливе виникнення проблеми, механізми їх запобігання та рішення.

Кейси повинні бути правдивими, реалістичними, але не обтяженими деталями, повинні бути пов'язані з матеріалом, що вивчається.

Навички, які розвиває технологія "кейс":

• аналітичні навички - уміння відрізняти дані від інформації, класифікувати, виділяти суттєву та несуттєву інформацію, аналізувати, представляти та добувати її, мислити чітко і логічно.
• практичні навички - формування на практиці навичок використання теорії, методів та принципів.
• творчі навички - генерація альтернативних рішень.
• комунікативні навички - уміння вести дискусію, переконувати, використовувати наочний матеріал та інші медіа-засоби, кооперуватись в групи, захищати власну точку зору, переконувати опонентів, складати короткий і переконливий звіт.
• соціальні навички - оцінка поведінки людей, уміння слухати, підтримувати в дискусії чи аргументувати протилежні думки, контролювати себе.

Рекомендації:

1. Детально проаналізувати кейс-метод як вид інтерактивних форм навчання, адаптації до особливостей використання при викладанні різних дисциплін.

2. Використовувати кейс-уроки під час дослідницької та пошукової роботи з учнями.

5.Виступ Осадчої О.П.
 

Олена Осадча

Шосткинська спеціалізована школа I-III ступенів №1

Шосткинської міської ради

Сумської області

Виступ

 на методичному об’єднанні вчителів початкових класів

 Формувальне  оцінювання учнів та онлайн-сервіси

 Шостка-2020р

Формувальне  оцінювання навчальних досягнень учнів  у  новій українській  школі та онлайн-сервіси

У Концепції Нової української школи задекларовано зміни підходів до оцінювання результатів навчання. Одним із таких підходів є формувальне оцінювання, яке вважають оцінюванням для поліпшення навчання.

Формувальне оцінювання створює можливість учителю відслідковувати процес просування учня до навчальних цілей і вчасно вносити корективи в навчальний процес. Для учня формувальне оцінювання слугує рекомендацією до дії, а не педагогічним вироком.

Оцінювання навчальних досягнень учнів є невід’ємною складовою освітнього процесу.

 В Україні проголошено курс на компетентнісну освіту, в умовах якої затребуваним стає такий підхід до оцінювання досягнень учнів, який дає можливість виключити негативні моменти в навчанні, сприяє індивідуалізації навчального процесу, підвищенню навчальної мотивації й самостійності учнів.

Так, у рекомендаціях Міністерства освіти і науки України щодо контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів (2014 рік) зазначено: «…Перевірка й оцінювання передбачає систематичне й об’єктивне визначення рівня навчальних досягнень учнів відповідно до програмових вимог. …Результати контрольно-оцінної діяльності мають виховне значення. Об’єктивно і методично правильно організований контроль розкриває невикористані резерви, можливості дитини, стимулює учнів до систематичної наполегливої праці, зумовлює формування важливих якостей особистості: відповідальності, здатності до подолання труднощів, самостійності».

Вирізняють оцінювання результатів навчання й оцінювання для навчання. У першому варіанті це сумативне оцінювання, у другому – формувальне оцінювання. Формувальне або формативне, формуюче, формаційне оцінювання називають ще оцінюванням для поліпшення навчання.

Отже, формувальне оцінювання дає можливість учням усвідомлювати й відслідковувати особистий прогрес і планувати подальші кроки з допомогою учителя.  Для педагога формувальне оцінювання означає бути поруч з учнем і вести його до успіху. Учителі використовують інформацію з оцінювання для корегування навчання та забезпечення правильного виконання учнями завдань. Коли наставники регулярно залучають учнів до збирання та перевірки інформації про своє навчання, вони допомагають їм ставати відповідальними  та самостійними. 

Компоненти успішного застосування формувального оцінювання:

·             забезпечення вчителем ефективного зворотного зв’язку з учнями;

·             активна участь учнів/учениць у процесі власного навчання;

·             корегування процесу навчання з урахуванням результату оцінювання;

·             визнання вагомого впливу оцінювання на мотивацію та самоутвердження учнів, які, своєю чергою, впливають на навчання;

·             уміння учнів оцінювати свої знання самостійно.

Алгоритм діяльності вчителя щодо організації формувального оцінювання можна представити у вигляді такої послідовності дій:

1.                   Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

2.                   Створення ефективного зворотного зв'язку.

3.                   Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання.

4.                   Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.

5.                   Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).

6.                   Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

 На початковому етапі вчитель розробляє, доводить до відома й обговорює зі школярами цілі уроку. Регулярні обговорення в майбутньому мають перерости у традиційну спільну роботу вчителя з учнями.

Оцінювання може виміряти, на якому рівні досягнута ціль. Це можливо за умови, що ціль є вимірною. На жаль, досить часто на практиці цілі формулюються надто широко, абстрактно, їх неможливо виміряти.

У  формулюванні конкретних навчальних цілей, тобто очікувань щодо рівня засвоєння навчальної інформації, за основу доцільно брати таксономію, запропоновану  Б. Блумом Ученим визначено шість категорій навчальних цілей: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання.

Ефективний зворотний зв'язок. Він має бути чітким, зрозумілим, своєчасним, відбуватися в атмосфері доброзичливості і взаємоповаги. Пропонуємо розглянути окремі техніки формувального оцінювання для розширення діапазону інструментарію, який використовується педагогами для вимірювання навчальних досягнень учнів.

 Техніки формувального оцінювання

Техніка	Процедура використання техніки
Індекс-картки для узагальнення або запитань	Учитель періодично роздає учням картки із завданнями, зображеними з обох боків (почергово перевертаючи певним боком): 1: Назвіть основні ідеї вивченого матеріалу, узагальніть їх. 2: Визначте, що з вивченого ви недостатньо зрозуміли. Сформулюйте свої запитання
Сигнали рукою	Учитель просить учнів показувати сигнали, що позначають розуміння або нерозуміння матеріалу (у ході пояснення понять, принципів, процесу тощо). Попередньо потрібно домовитися з учнями про використання таких сигналів: – Я розумію _______ і можу пояснити (великий палець руки спрямовано вгору). – Я все ще не розумію _________ (великий палець руки спрямовано в сторону). – Я не зовсім упевнений у _________(помахати рукою). Після ознайомлення із сигналами учитель опитує учнів кожної групи: Що саме Ви не зрозуміли? У чому відчуваєте невпевненість? Що ви зрозуміли й можете пояснити? За результатами отриманих відповідей учитель приймає рішення про повторне вивчення, закріплення теми або продовження вивчення тем за програмою
Світлофор	У кожного учня є картки трьох кольорів світлофора. Учитель просить учнів показувати карткою відповідного кольору розуміння (зелений), неповне розуміння (жовтий), нерозуміння (червоний) матеріалу. Після сигналу учитель з’ясовує: що зрозуміли? Що не зрозуміли?
Однохвилинне есе	Техніка, яка використовується з метою представлення учнями зворотного зв’язку про вивчене з теми. Для написання есе вчитель може поставити такі запитання: Що найголовніше ти дізнався сьогодні? Які питання залишилися для тебе незрозумілими?
Вимірювання температури	Метод використовують для виявлення того, наскільки учні правильно виконують завдання. Для цього діяльність учнів призупиняється запитанням: «Що ми робимо?». Відповідь на поставлене запитання – демонстрація розуміння завдання  або процесу його виконання. У разі роботи в парах або групах учитель просить пару або групу продемонструвати процес виконання завдання. Інші спостерігають
Мовні зразки (підказки)	Учитель періодично дає учням мовні зразки (вислови, підказки), які допомагають будувати відповідь. Наприклад: Основною ідеєю  (принципом, процесом) є _____________, тому що___________
Трихвилинна пауза	Учитель надає учням трихвилинну паузу, яка дає можливість учням обдумувати поняття, ідеї уроку, пов’язати з попереднім матеріалом, знаннями, досвідом, а також визначитися із незрозумілими моментами. Я змінив/змінила своє ставлення до…. Я дізнався/дізналася більше про…. Я здивувався/здивувалася тому, що … Я відчув/відчула… Я ставився/ставилася до …
Дві зірки й побажання (взаємооцінювання)	Застосовується для оцінювання творчих робіт учнів, творів, есе. Учитель пропонує перевірити роботу однокласника. Коли учні коментують роботи один одного, вони не виставляють оцінки, а вказують на два позитивні моменти – «дві зірки» – і на один момент, який потребує доопрацювання – «побажання»
Техніка «Тижневий звіт»	У кінці навчального тижня кожному учневі пропонується дати відповіді на запитання «Чому я навчився за тиждень?», «Що для мене залишилося нез’ясованим?», «Які запитання я б поставив учням, якби був учителем?» тощо

Отже, зворотний зв'язок є позитивним. Позитивно налаштований учитель пропонує учневі допомогу у виконанні завдання. Чим більше інформації отримує вчитель про те, що учні знають, як міркують,  що вчать і як, тим більше має можливостей для корегування процесу. Розглядають ще групові форми оцінювання та вимірювання навчальних результатів за допомогою портфоліо.

Наступна дія алгоритму організації формувального оцінювання – забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання. Щоб знання ставало інструментом, учень має з ним працювати: застосовувати, шукати умови й межі застосування, перетворювати, розширювати, доповнювати, знаходити нові зв’язки і співвідношення тощо. Це забезпечується різноманіттям прийомів, форм і методів роботи з навчальним матеріалом.

Знання й  розуміння учнями критеріїв оцінювання. Практика показує, що розроблення критеріїв робить процес оцінювання прозорим  і зрозумілим для всіх суб’єктів. Укладання критеріїв спільно з учнями сприяє позитивному ставленню до процесу оцінювання. Критерії, розроблені для поточного, або формувального, оцінювання мають описувати те, що заявлено в навчальних цілях. Важливим є ознайомлення учнів із критеріями до початку виконання завдання, а також представлення критеріїв у вигляді градації – опису різних рівнів досягнення очікуваного результату. Чим конкретніше сформульовані критерії, тим зрозумілішою для учнів є діяльність щодо успішного виконання завдання.

Можливість і вміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія). Учні мають учитися самооцінюванню для того, щоб бачити мету навчання й досягати успіху. Для самостійного оцінювання можна використовувати різні форми карт, таблиці самооцінки  тощо. Самооцінювання передує оцінюванню роботи вчителем. Із метою формування адекватного самостійного оцінювання застосовується порівняння двох самооцінок: прогностичної та ретропективної. Водночас самооцінювання передбачає не лише оцінювання учнем власної роботи, але й визначення проблем і способів їх вирішення.  Доцільно також використовувати взаємооцінювання, однак без надмірного захоплення цією формою. 

Останнім етапом організації формувального оцінювання є корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. Формувальне оцінювання уможливлює відстеження вчителем процесу просування учня до навчальних цілей, корегування навчального процесу на ранніх етапах, а учневі – усвідомлення більш високої відповідальності за самоосвіту. 

Онлайн-сервіси для оцінювання учнів.

Платформа Padlet — це сервіс, який дає можливість кожному учню розмістити свою роботу на дошку, а вчителю — прокоментувати й оцінити кожного,не витративши на це багато часу і не збирая зошитів.

LearningApps.org - онлайновий сервіс, який дозволяє створювати інтерактивні вправи. Він є конструктором для розробки різноманітних завдань з різних предметних галузей для використанням і на уроках, і позаурочний час.

Платформа “На урок”- Онлайн-тести,
Інтерактивні завдання для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома.

Платформа GoogleForms  -  легко створювати запитальники,вікторини, анкети.

Ідеально підходить для домашнього завдання, самостійної роботи на уроці, домашнього завдання.Вчитель може легко перевірити відповіді за таблицею.Оцінювання учнів відбувається автоматично.

Висновки. 

Отже, навчання й оцінювання – нероздільні процеси. Як бачимо, педагогічне оцінювання є одним із найважливіших елементів сучасного навчального процесу. Формувальне оцінювання – це цілеспрямований неперервний процес спостереження за навчанням учнів; воно є необхідною умовою інтерактивного навчання, у процесі якого формується культура спільного обговорення у класі, розвиваються навички критичного і творчого мислення, а також формується середовище, що заохочує учнів запитувати.  Формувальне оцінювання підтримує впевненість учнів у тому, що кожен із них здатен покращити свої результати, оскільки учням наводяться приклади того, що від них очікують.

Активне застосування сучасними педагогами методики формувального оцінювання є одним із ключових чинників якісної освіти.

Список використаних джерел:

1.   Політична пропозиція до проекту Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року [Електронний ресурс] / Сайт МОН України. – Режим доступу : http://mon.gov.ua/about/kolegiya-ministerstva/rishennya-kolegiyi-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-(2016-rik).html.

2.   Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 28 січня 2014 року № 1/9-74 «Інструктивно-методичні матеріали щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів» [Електронний ресурс] / Сайт МОН України. – Режим доступу : mon.gov.ua/content/Нормативно-правова%20база/1-9-74.pdf.

3.   Додаток до наказу МОН України від 19 серпня 2016 року № 1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи» [Електронний ресурс] / Сайт МОН України. – Режим доступу : old.mon.gov.ua/img/zstored/files/1-2-08-і.pdf.

4.   Вілмут Дж. Використання портфоліо для навчання та оцінювання : навч. посібн. / за ред. І. Є.Булах, М. Р. Мруги. – К. : Майстер-клас, 2007. – 48 с.

5.   Вілмут Дж. Оцінювання для навчання : навч. посіб. / за ред. І. Є.Булах, М. Р. Мруги. – К. : Майстер-клас, 2007. – 170 с.

6.   Дементієвська Н.   Формуюче оцінювання в курсі допрофільної підготовки за програмою Intel "Шлях до успіху" / Н. Дементієвська  // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2012. – № 2. – С. 60–69. 

6. Виступ Толстякової О.М.

Виступ Толстякової О.М. Урок літературного читання в 3 класі